понеділок, 28 квітня 2014 р.

Кам'яна могила

В "Кам'яну могилу" біля Мирного (десь півгодини маршруткою від Мелітополя) я хотіла з'їздити ще під час виїзду в Запоріжжя, але якось не склалось. Тож, коли побачила, що з Донецька можна повертатись через Мелітополь, то, подумавши, що понеділок витрачений в будь-якому випадку, вирішила там побувати.



Від Мирного це десь 20 хвилин пішки, які з-за фотографування розтягнулись в мене на півгодини)










Раніше, протягом 12 млн років, на місці заповідника були і море, і піщана мілина, і пустеля, і пр. Після складних процесів та реакцій і виникли ці глиби. В стародавні часи люди їх використовували як місце поклоніння богам та здійснення ритуалів. Зараз же вчені досліджують наскельні малюнки, барельєфи, скульптури та петрографи, які знайшли в багаточисельних гротах та печерах цієї пам'ятки.
На жаль, ці печери були зачинені для відвідувачів з-за відсутності культури в переважної частини останніх, та їх бажання залишити свої коряві сліди на стінах(













Гуляючи цією територією, побачила декілька табличок "Обережно, змії!", але не надала їм значення - ну лякають туристів, щоб не лазили, де не потрібно. Але вже хвилин за п'ять побачила таку невеличку змійку, яка лежала на сонці. Думала, чи то дохла, чи то просто стара шкіра... Почала жбурляти камінці - вона уповзла)


Після того ще багато бачила таких яскравих ящірок, просто всюди) Не знаю, що воно таке)



Але який був у мене жах, коли вздовж чергової каменюки проповзла товстенна змія)) І я не просто не встигла її сфоткати, а за мною прямо-таки виросла гора цеглини)) Мабуть, змій я не люблю лише трохи менше, ніж стоматологів, тому далі йшла вже із обережністю в +100500.
Як мені потім сказав сторож, із повзучих там водяться два види: гадюки та ще якісь неотруйні, назву вже не пам'ятаю.













Поряд тече ріка Молочна. Десь за межами заповідника було видно декілька рибалок.






Заввишки ця купа глиб сягає 12 метрів, якщо не помиляюсь. Якщо залізти наверх, то відкриваються чудові краєвиди на степи, річку поряд та невеличке селище (як я зрозуміла, Терпіння).
















Ще якась ящірка, вже з обрубаним хвостом, судячи за все.




Біля входу знаходиться невеличкий музей. Нічого дуууже цікавого, інфа з вікіпедії про різні періоди часу, протягом яких місцевість зазнавала змін, невеличка кількість копій малюнків та кусків стін із підземних печер та гротів, все таке інше.






Немає коментарів:

Дописати коментар