Прокинулась я вже, судячи з пейзажу узбережжя, вже над Бельгією. Спершу я хотіла поїхати стопом з Брюсселя до Генка, але потім вирішила, що можу не встигнути, та краще не ризикувати. Тож, вирішила йти на бус, а звідти залізницею діставатись до матч-міста. Як виявилось потім, можна було дешевше доїхати собаками)
Країна-розсадник євросодомії (Голландія ж поряд) зустріла мене доволі похмурою погодою, з невеликим туманом та хмарами.
Спершу в касі, неправильно зрозумів, мені продали квиток до Гента.
Коли я повернулась та пояснила, що казала про інше місто, то обміняли без будь-яких комісій, істерик, підкочування очей або як там завжди буває у нас на залізниці) Все для людей, загниваюча Європа)
Коротше, вже зовсім скоро я була в Генку. Про стан та рівень тяг, я думаю, можна не писати)
Ввечері, після гри, мені потрібно було їхати в Брюссель, тому я відразу пішла до інформаційного вікна, щоб дізнатись, коли був останній потяг. Чоловік з милою усмішкою роздрукував мені всю інфу щодо останніх вечірні прямих тяг з Генка до столиці. Але мене вони не влаштовували, бо після матчу на них не встигала. Тому я повторила свій запит) Чувачок витратив десь хвилин 5-10 на те, щоб пробити мені маршрут з пересадками і знову з тією ж милою усмішкою, без жодних нарікань чи вимагань грошей за "письмову довідку" видав мені новий роздрукований маршрут. Я йому подякувала та з сумом пригадала баб-касирів на нашій залізниці)
Взагалі, Генк - місто невелике, всього біля 88 кв.км (площа за фен-шуєм)). Колись там видобували вугілля, але зараз, якщо не помиляюсь, це прикрили. Коли їхала туди, читала про якусь шахту(-и) переобладнану під такий собі атракціон чи пам'ятку для туристів, але мені забракло часу побачити це власними очима.
На виході з вокзалу мене відразу вразила кількість якогось цигануватого населення - його там була переважна більшість. При чому виглядали вони наче європейці, але фейс-то не запудриш чистого кольору. Деяким не вистачало тільки табличок та вигуків "золата, золата, серебро")
Місцеві перехожі підказали мені, в якому напрямку знаходиться центр та як потім краще доїхати до стадіону, тому, щоб не гаяти часу, якого і так було мало, я відразу рушила у вказаному напрямку.
В принципі, в центрі міста нічого особливо цікавого не було. Магнітів я так і не знайшла - єдина сувенірна крамниця була зачинена, а в інших місцях: книжкових та канцтоварних магазинах, бібліотеці міста (як я зрозуміла) недалеко від центральних вулиць - ніде їх не було. Це було друге місто після Актобе, з якого я так і не привезла магнітик(( До речі, Генк настільки, мабуть, невелике та нетуристичне містечко, що сувеніра на холодильник з ним я потім не могла знайти і ніде в Брюсселі. Гент, Антверпен, Брюгге та, навіть, Левен були, а от Генка - зась.
Після прогулянки центром я повернулась до зупинки на вокзалі, де мені пояснили, як краще проїхати до арени.
Про місце збору була не в темі, тому, коли прийшла до сектора, більшості ще не було.
Спершу, коли я тільки проходила контроль, якийсь дідуся-стюард побачив, як перекладаю стікери з рюкзака в кишеню та попросив пару штук) Потім, вже на секторі, хлопець-стюард уважно роздивлявся, як я клеїла на сидушку "Волю Павліченкам" (звичайні, саморобні, на чорно-білому принтері, як колись аватарки ставили), та також попросив пару штук)
Гра була унилою та пєчальною, як і рахунок. До сектора після неї, якщо не помиляюсь, підійшов тільки Гусєв - свинство інших гравців також не додало багато радості.
Після того нас відвезли на залізничний вокзал, та ще було хвилин 40, щоб знайти в околиці, що поїсти.
Шляхом до Брюсселя була пересадка в Левені. Між тягами було хвилин 30, тому я встигла пройтися прилеглою до вокзалу вулицею.
Повернувшись на вокзал, я сіла на тягу вже до Брюсселя. Вона була майже пуста, ще їхала якась родина з нашого сектора та компанія китайців) До речі, за час поїздок помітила, що в Європі немає таких забитих, як у нас тяг. Звісно, вони є, але мені частіше траплялись полупусті або майже пусті. Можливо, саме це компенсується високими цінами на проїзд. Там іде ціновий розподіл не тільки дитячий/студентський/повний. А й є, наприклад, і до/після 26 років. Саме квиток "до 26 років" я собі брала, деякі знайомі казали, що "після 26" коштує значно дорожче. Також при онлайн-купівлі є 100500 варіантів придбання, типу із можливістю 100%/50%/0% повернення грошей, можливістю бронювання місця, обміну на рейс на інший час і т д і т п. Деколи ціна може різнитись навіть в овер 2 рази.
Читати далі
Немає коментарів:
Дописати коментар