суботу, 22 лютого 2014 р.

Валенсія-1. Будапешт (22.02.14)

Що ж, мій євровиїзд в Валенсію починався знову через Угорщину.
Цього разу я вже відкривала там третю візу, і її оформили на півроку. Загалом, з-за цього я з самого початку планувала їхати таким чином в майже будь-якому європейському напрямку. Тому відразу на початку жеребкування вибрала на візейрі квиток з Києва до Будапешта та після визначення суперника тільки підтвердила придбання та ввела реквізити.
Після першої подорожі до Бельгії, мені захотілося туди повернутись, подивитись Брюссель не тільки сплячим глибокої ночі та інші міста. Іншою же мрією було побувати в столиці Каталонії. Тому і шлях планувався відповідним чином. На щастя, саме через ці місця він був одним із бюджетних, а ще більшість квитків вдалось взяти із 40% знижки по одній із чергових акцій візейра.
Тож, квитки були придбані, подорож спланована, залишалось тільки скласти рюкзак з речами та дочекатись дня вильоту.



Погода була чудова, на небі не було жодної хмаринки, тому ще вдалося зробити з висоти пташиного польоту фотки домашньої арени, на якій так і не відбулась наша гра.





Кожної з попередніх подорожей через Будапешт мені за тих чи інших обставин так і не вдавалось піднятись на гору Гелерт - одне з найвідоміших та знакових місць столиці Угорщини. Тому цього разу я вирішила не гаяти часу, а відразу попрямувати туди. Тож, вийшовши в центрі з метро та зайшовши в місцевий магаз, я рушила до берега Буди.













Змусили посміхнутись ці два хлопчика. Навколо проносились автівки, снували туристи з камерами, кудись поспішали пішоходи, прилинувши до екранів своїх смартфонів, а вони стояли на березі та пробували щось типу рибалити) "Типу" - тому що вудки були власного конструювання)
Незважаючи на те, що погода була доволі непоганою, все одно навкруги була зима. Все було сірим, більшість дерев - голі, а тому і краєвиди виглядали доволі похмуро та безживно.





Нарешті я піднялась на Геллерт)
Звідти відкривався, дійсно, крутий краєвид на обидва береги Будапешта, як новий, так і старий. Власне, саме з-за цього, а точніше, з-за непоганих перспектив обстрілу всього міста на випадок повстання, у свій час Габсбурги і побудували цитадель на цій горі.
Так вдало вийшло, що я була там вже під вечір, тому всього за годину перебування вдалось пофоткати місто і у світлий період доби, і ввечері.












































Вдосталь надивившись на місто з висоти пташиного польоту, я потихеньку повернулась до старої частини, де ще погуляла впродовж вечора.
В принципі, як і багатьох інших європейських містах ввечері, людей було небагато, переважна більшість з них - туристи з мапами та фотіками.




Чимось мені подобаються такі розвішані зверху ліхтарики)











Пройшовшись ще трохи містом, я попрямувала до метро, щоб встигнути в аеропорт на останньому автобусі.
Мій рейс до Брюсселя був рано зранку. А, так як не хотілось витрачати гроші на хостел, щоб побути там всього години 4, та на першому метро я могла би не встигнути на літак, то вирішила переночувати в аеропорту.
Загалом, в Будапешті була вже стільки разів під час євровиїздів, що можу спокійно сама проводити екскурсії)

Немає коментарів:

Дописати коментар