Туристів майже не було - купатись трошки не сезон ще. Але, не дивлячись на холодну воду, один відчайдуха все-таки зайшов в море під супровід круглих очей іспанців, які були неподалеку.
Якась пара працювала над цим витвором мистецтва з піску
Трохи пізніше ми зустріли біля моря ще одну компанію хохлів, з якими ще побули там деякий час. Аж раптом здалеку побачили якусь групу людей на розах та з запаленими фаєрами. Спершу, здалось, що то наші, потім розгледіли, що рози якісь синьо-білі. Тоді подумали, що це Леванте - ну а чого б це шавкам не накрити нас.. Але, як виявилось після "розвідки", то були італійці, у яких дружба з Валенсією. При чому були вони не проїздом, а приїжджали з Італії (хто добирався через неї, розповідали, що були з деякими з них на одному рейсі).
За деякий час ми вирішили рушати в центр, щоб ще встигнути поїсти перед грою.
Поки ми приїхали в центр, зайшли в хостел, потім поїли, то на марш вже запізнились, а тому попрямували відразу до стадіону. Арена Месталья знаходиться недалеко від центра, тож йти було відносно недовго. Зверху яруси ніяким чином не огороджені, тож, якщо піднятись на самий верх, то відкривається непоганий вид, але на сусідні багатоповерхівки.
Ну про гру - всі і так все знають. І так було зрозуміло, які шанси пройти далі)
Після гри ми ще трохи погуляли містом, вже в напрямку місцевого мусарського відділку, але про це вже написано цікавіше в іншому звіті)
Проходжу, а тут "КПІ") Не могла не зафоткати))
Повернулись до центра міста та, власне, до хостела ми вже після опівночі. Всі магазини, зовсім все було зачинено, тож, ми вже нікуди не йшли. А я ще встигла поспати пару годин перед тягою до Барси.
Немає коментарів:
Дописати коментар