Після злету за вікном постали вогні сплячого міста, хтось спав в своїх теплих ліжках, хтось збирався на роботу, ну а я прямувала далі за маршрутом. За пару хвилин почались безкраї простори хмар, та я вирубилась аж до самої посадки)
Вже за деякий час я була в аеропорту, що неподалік Шарлеруа. Коли я вийшла на вулицю, мене пробрав аж до кісток холоднючий вітер. Знайшовши швидко автобус, яким можна було дістатись міста, я повернулась в приміщення, так як чекати потрібно було з півгодини, а стояти ззовні не хотілось.
Ця синя конячка нагадала мені одеську буренку (не знаю, чи стоїть вона досі), яку постійно перефарбовують)
Вже зовсім скоро я приїхала на залізничний вокзал Брюгге.
Надибавши шляхом мапу, я пішла в напрямку центра міста. Пригадуючи з попередніх поїздок масштаби Брюсселя, я думала, що мені бракуватиме часу, щоб обійти все місто. Але помилилась - історичний центр доволі невеликий, та все розташовано відносно компактно.
Вийшовши з точки прибуття та перейшовши дорогу, я потрапила просто в якусь середньовічну казку) Під ногами була бруківка, навколо - акуратні будиночки, деякі з яких нагадували такі собі міні-замки. Деякі вулиці були просто просякнуті якимось духом казок та історія. Здавалося, десь за кутом буде таверна з розмовляючими біля неї лицарями в обладунках та дамами в пишних платтях і з припаркованими конячками) Карети з останніми, дійсно, зустрічались, але вже в якості розваг для туристів.
Вежа недалеко від входу до центральної частини міста. Лінь було гуглити, але, можливо, колись вона мала і практичне призначення для охорони городян) Принаймні, такі ж споруди бачила і потім в інших частинах міста
В центрі дуже багато качок. При чому, вони зовсім не лякаються туристів, просто нуль уваги на останніх. Підходиш до них на відстань метра-двох, а вони як тримали голову під крилом, так і тримають. При великому бажанні, можна вирішити проблему з їжею)
Лебедів також в центрі дофігіща. Прикольнув один з них, який пірнав під мостом. Спершу занурювався в воду перпендикулярно їй, так, що тільки хвіст стирчав та лапи, а потім - спокійнісінько виринав і пропливав пару метрів, і знову - те ж саме)
Бегінаж Тен-Вейнгарде.
Раніше бегінажами називались такі собі двори типу цього, в яких жили бегінки - представниці релігійного двіжа, які несли різну єресь. Жили вони переважно в Бельгії та Голландії, а це місце їх мешкання в Брюгге є одним з найвідоміших. Зараз вже немає жодної з їх представниць в живих (померли від старості), а в таких місцях колишнього перебування їх спільнот живуть інші соціальні прошарки населення, типу художників, студентів тощо.
Вийшовши з цього двору, я попрямувала в центр міста, до головної площі.
А от вже і центральна частина міста на фотках.
Мені дуже сподобались ці різнокольорові будинки позаду монумента.
Побродивши вкритим каналами містом, я подивилась, що на мапі на околиці було намальовано пару вітряків та вирішила рушити туди.
Як виявилось, дійти з центра до майже передмістя - швидше, ніж з Хрещатика до Вокзальної)
Там же я знайшла 4 вітряні млини.
Якщо піднятись наверх, до самої огорожі, то відкривався який-ніякий, а вид на місто, точніше - його прилеглі до вітряка частини)
Побродивши біля вітряків, я іншими шляхами повернулась до площі Ринок, щоб пофоткати її та місто загалом ввечері. Зробивши це, попрямувала до свого хостелу.
Вдосталь нагулявшись містом, я повернулась до хостела та настільки хотіла спати, що заснула прямо з ноутом)
Не дивлячись на те, що був вихідний день, в Брюгге не було такого прямо великого натовпу туристів та людей. Загалом, місто мені дуже сподобалось. Від кожної вулиці прямо таки віє середньовіччям. Ефекту додає те, що не так багато людей пересуваються авто. Більшість роблять це на велосипедах, громадських міні-автобусах, деякі - на човниках. Також в місто не пускають великі туристичні буси та великі автівки.
Це таке місто, в якому просто приємно петляти вузькими провулками з бруківкою та середньовічною архітектурою. Чим далі від центра - тим менше зустрічається туристів, але місцевість-то не втрачає свого антуражу. То там, то тут зустрічаються якісь невеличкі брами між домами, ворота, глухі кути та інше. До цього варто додати невеликий розмір міста та, відповідно, можливість все облазити за один день.
Коротше, за наявності вибору, я би порекомендувала заїжджати саме сюди)
Немає коментарів:
Дописати коментар