Білорусь
Вільнюс
В Брно я приїхала доволі швидко.
Весь шлях жінка з чоловіком розмовляли про свої ресторанні справи (наскільки я зрозуміла з польської), а дівчинка виглядала у вікно.
Висадили мене кілометрах в 7-9 від центра міста, неподалік від трамвайної зупинки.
У мене не було ані чеських крон, ані трамвайного квитка, тому, коли я побачила, зупинений контролерами трамвай по зустрічній лінії, то зрозуміла, що це був знак вище))
В принципі, до центра залишалось всього хвилин 20 пішки. Точніше, до найближчого фаст-фуда, де я збиралась дивитись кубок в Кіровограді на ноуті)
До футбольної арени я так і не дійшла, бо вона знаходилась трохи далеко від центра, а от хокейна трапилась шляхом.
Вид на нічне місто зі стін собору святого Петра та Павла, який був побудований в 18 сторіччі.
Хоч в Брно і є, де погуляти, і є історичний центр, але магнітів я за всю дорогу так і не побачила в центрі.
Вже наступного дня зайшла в інфо-центр для туристів, і тільки там вони були - страшненькі та лише декількох видів))
Не дивлячись, що вже було темно, вирішила все-таки прогулятись до замку Спілберка. І не дарма - зі стін були чудові краєвиди.
Замок будувався в 13 сторіччі, як резиденція короля та фортеця для захисту міста.
Весь вечір в місті йшов дощ, то починався, то вщухав, але погода була не дуже приємна.
А це вже - прогулянка до стін замку рано вранці.
Центр міста з пам'ятками доволі невеликий - пройти через нього можна буквально хвилин за 25. Людей, в принципі, не так багато.
Вже потім, перед від'їздом, до мене потрапила мапа міста із серіїї "Місто таке-то від місцевих" чи якось так. Там були проведені 3 різні маршрути для прогулянок, і лише один - через центр. Але мені вже був час їхати, тому я залишила цю мапу у себе до наступного можливого приїзду. Так, на всяк випадок.
Це вже вид на денне місто зі стін собору, про який писала на початку.
Я все думала, чого якесь опудало, що висить біля туристичного центру є на магнітах? Коли загуглила, виявилось, що крокодил та колесо - символи міста, та є доволі старими. Крокодил був подарований в 17 сторіччі якими купцями, а колесо - одним майстром (Іржи Бірка), який на спір його зробив та докотив 40 км до Брно за один день.
Гарний парк неподалік від центру.
В районі вокзалу в Брно бомжів трохи менше, хіба що за рахунок того, що перший зачиняється на ніч. Але їх все одно вистачає.
Доїхавши до зручної зупинки біля автошляху, я вже за 15 хвилин попрямувала до Будапешта. До речі, не пам'ятаю чи писала про лайф-хак - можливо, до певних частин передмістя можуть ходити безкоштовні буси від торговельних центрів.
цікаво подивитись на місто в якому був проїздом іто в ночі.
ВідповістиВидалити